Розподіл майна подружжя – це процедура поділу майна, яке належить чоловікові і дружині на праві спільної сумісної власності, тобто майно, яке було набуте подружжям за час шлюбу.
У перелік спільно нажитого майна не включається те, що було придбано:
– до шлюбу;
– за особисті кошти;
– на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Також не включається в розділ майна подружжя:
– речі особистого користування, коштовності, премії, винагороди, отримані за особисті заслуги;
– грошові кошти, отримані в якості відшкодування моральної шкоди або шкоди за втрату / псування речі, яка належала одному з подружжя, страхові суми.
Підсумком процесу поділу майна подружжя є фактичне і юридичне встановлення переліку майна, яке змінило свій вигляд з спільно нажитого на особисте і початок розпорядження ним на праві особистої приватної власності.
Згідно з вимогами Сімейного кодексу України, право на розподіл майна у подружжя виникає незалежно від того, розірваний між ними шлюб чи ні. Тобто навіть якщо шлюб не розірвано, Ви можете розділити майно. Як правило, це може бути необхідність виділення майна для мінімізації ризиків (кредити, угоди другого з подружжя), потреба в самостійному розпорядженні майном та інші нюанси.
До вимоги про поділ майна подружжя, яке було заявлено після розірвання шлюбу, застосовується загальна позовна давність тривалістю в 3 роки, яка обчислюється з моменту, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Тому, якщо Ви розірвали шлюб, доцільніше протягом трьох років вирішити всі питання, пов’язані з розділом спільно нажитого майна і пред’явити такі вимоги.
Спільно нажите в шлюбі майно може бути поділене між подружжям двома способами:
а) добровільна (позасудовий) порядок (якщо між подружжям немає спору в ставлення-ванні майна, і вони готові мирно врегулювати ситуацію, що склалася), який полягає у складанні та підписанні подружжям Договору про поділ майна (у випадках, передбачених Законом, нотаріально посвідченого Договору);
б) судовий порядок (коли між подружжям є суперечка щодо майна або іншим способом досягти згоди не представляється можливим), суть якого полягає в ініціюванні судового спору в цивільному судочинстві про розподіл майна, в тому числі, шляхом виділу частини з майна або отримання матеріальної компенсації його частини.
На даному етапі важливу роль необхідно приділити медіації, тобто переговорного процесу, при якому можна привести сторін згоди поділити майна шляхом підписання Договору про поділ майна подружжя, щоб уникнути судових позовів і витрати грошей.
Якщо ж добровільно дійти згоди не вдалося, рекомендую негайно починати судовий процес підготувавшись до нього, щоб отримати судове рішення і реалізувати свої права.
В судовому порядку завжди кожна зі сторін намагається отримати максимально приємливе рішення для себе, використовуючи різні способи, докази, часом йдучи на «угоду з совістю».
Найчастіше подружжя вступають в суперечки:
1) Щодо розміру належних кожному з подружжя частин (50%, 75%, 100%);
2) Відносно виділу частини з майна в натурі або компенсація вартості в грошовому еквіваленті;
3) Коли один з подружжя хоче визнати за собою право приватної власності на те чи інше майно;
4) Коли один з подружжя доводить, що той чи інший об’єкт був придбаний виключно за його особисті кошти;
5) Коли один з подружжя доводить, що другий не займався матеріальним забезпеченням сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно;
6) Коли виникає необхідність у зменшенні або збільшенні частки майна чоловіка / дружини.
Кожна справа і докази по ньому індивідуальні, тому потрібно враховувати всі дрібниці в таких категоріях. Дуже часто Клієнти не договорюють адвокату про те, що може принести в суд опонент, які докази у нього є в розпорядженні і ряд інших чинників.
Існує сформована практика Верховним Судом по багатьох позиціях в разі вирішенні спорів про поділ спільно нажитого майна подружжя, яку необхідно застосовувати, але все ж у кожної справи індивідуальний обсяг доказів.
Позовні заяви про поділ майна подружжя пред’являються за загальним правилом, по місцю проживання відповідача.
Якщо спір виник щодо нерухомого майна, то застосовуються правила виключно підсудності і позов пред’являється за місцем розташування майна або його основної частини. Слід зазначити, що якщо позовні вимоги стосуються декількох об’єктів нерухомості, то спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого більша.
Якщо ж між подружжям все-таки вже виникла суперечка щодо спільно нажитого майна і судового розгляду не уникнути, то дуже важливим є грамотно розробити свою правову позицію і аргументувати її належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Так як в зв’язку з презумпцією рівності частин в загальному спільному майні подружжя, рішення суду буде залежати виключно від наданих сторонами доказів.
До позовної заяви про поділ майна подружжя можуть бути додані наступні документи, докази, що підтверджують:
– придбання майна за Ваші особисті кошти (чеки, квитанції, накладні, заяви свідків та ін.);
– вартість майна, що підлягає розподілу (оцінки суб’єктів оціночної діяльності, чеки, квитанції та ін.);
– що другий з подружжя не займався матеріальним забезпеченням сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (довідка про несплату аліментів, виписки з банківських рахунків, довідка про відсутність грошових коштів та ін.). Приховав, знищив чи пошкодив спільне майно;
– наявність дітей / непрацездатних повнолітніх дітей, а також витрати на них;
– використання майна, що підлягає розподілу, у своїй професійній діяльності;
– право на майно, придбане на підставі Договору дарування або в порядку спадкування;
– інші докази, в залежності від справи.
Якщо надати докази не вдається через неможливість їх відновлення по ряду причин (конфіденційні дані, інформація з обмеженим доступом ті ін.), То в суд подається клопотання про витребування доказів і в цьому випадку суд повинен сприяти в отриманні інформації, доказів сторонам.
Спочатку Законом України презюмується ( передбачається, припускається), що частини в загальному спільному майні подружжя рівні, якщо інше не встановлено домовленістю між подружжям, в тому числі, в шлюбному договорі (якщо такий укладався).
Однак бувають обставини при яких може бути змінений розмір частки кожного (зменшений / збільшений), зокрема:
– майно було придбано виключно за особисті кошти одного з подружжя;
– один з подружжя не займався матеріальним забезпеченням сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно;
– якщо з одним з подружжя проживають діти, а також повнолітні непрацездатні син, дочка, якщо розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для їх розвитку.
Особиста практика представництва інтересів при розподілі майна доводить, що представництво інтересів кваліфікованим, досвідченим юристом допоможе спочатку розробити і зайняти правильну правову позицію, зібрати необхідні докази в її підтвердження, а також правильно її донести до суду для досягнення бажаного результату від судового рішення.
З моєї точки зору – найкраще добровільно, мирним шляхом вирішити всі питання, тому роль адвоката спочатку полягає в переговорному процесі.
На стадії судового способу захисту, рекомендую наймати адвоката для ведення справи «під ключ», оскільки саме його робота буде спрямована на захист Ваших інтересів і досягнення бажаного результату.
Підготовка окремих документів (позов, апеляція, касація, заяви, запити) можливі для Клієнта з наданням подальшого плану дій у справі, оскільки в конкретний документ адвокат закладає сенс спрямованість на результат, який залежить і від дій самого Клієнта, якщо він представляє свої інтереси в суді самостійно.