Аліменти – це матеріальна допомога, яка виплачується одним з батьків на утримання дитини до досягнення нею повноліття, в добровільному або примусовому порядку, в розмірі обумовленому батьками або встановленому в судовому рішенні.

Питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини виникає, коли його батьки приймають рішення про припинення своїх відносин. Причому проживання одного з батьків окремо від своєї дитини не звільняє його від обов’язку  утримувати дитину, а навпаки дає право другого з батьків вимагати оплату аліментів на дитину.

Законодавцем пропонуються три варіанти:

– добровільний порядок стягнення аліментів (усна домовленість між батьками, нотаріально посвідчений договір та ін.);

– стягнення аліментів в наказовому порядку шляхом подачі в суд відповідної заяви про видачу судового наказу;

– стягнення аліментів в порядку позовного провадження шляхом подачі відповідного позову до суду.

Батьки або інший законний представник  з яким проживає дитина, на утримання якого необхідно стягнути аліменти.

Позовна заява про стягнення аліментів та заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів подається в суд за зареєстрованим місцем проживання чи перебування заявника.

Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів подається до суду за реєстрованим місцем проживання або перебування заявника.

Важливо, що при зверненні з позовною заявою про стягнення аліментів, позивач звільняється  від сплати судового збору.

Хоча стягнення аліментів за наказом є спрощеним і більш швидким методом отримання відповідного судового рішення і запуску його виконання, але в такому порядку Цивільним процесуальним кодексом України встановлено фіксовані розміри аліментів, які можуть бути стягнуті на дитину.

Розмір аліментів, як і в позовному провадженні,  може бути визначений як частина від доходу платника аліментів або ж у конкретній грошовій сумі.

Так, у наказовому порядку може бути заявлено вимогу про стягнення аліментів у частці від доходу платника аліментів, а саме:

• на одну дитину в розмірі 1/4 доходу;
• на двох дітей -1/3 доходу;
• на трьох і більше – половина доходу.

Розмір аліментів не може перевищувати десять прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Крім цього, може заявлятися вимога про стягнення аліментів на дитину в конкретній  грошовій сумі в розмірі 50 відсотків (не більше) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум для дитини встановлюється Законом про державний бюджет і щорічно зростає.

Перевагою стягнення аліментів в наказовому порядку є досить швидкий  спосіб розгляду відповідної заяви.

Заява про видачу судового наказу розглядається протягом п’яти днів з моменту його подачі в суд, а у випадках, якщо боржник – фізична особа, яка не має статус підприємця, тоді заява розглядається протягом п’яти днів з моменту отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання (знаходження ) боржника.

Судовий наказ про стягнення аліментів набирає чинності в день його видачі. Це говорить про те, що в день видачі судового наказу, Ви можете відразу звертатися до держаної виконавчої служби / приватному виконавцю з метою його виконання, так як судовий наказ це вже виконавчий документ, який подається до виконання.

При розгляді позовної заяви, вирішення питання наявності підстав для стягнення  аліментів та визначення розміру аліментів, який необхідно стягнути, суд, як правило, звертає увагу на наступні чинники:

– стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

– стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

– наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

– наявність у платника аліментів на праві власності, в його володінні та / або користуванні майна та майнових прав, в тому числі, рухомого і нерухомого майна, грошових коштів, прав на результат інтелектуальної власності, корпоративних прав;

– наявність у платника аліментів витрат на придбання рухомого і нерухомого майна, сума яких перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Всі вищевказані обставини повинні бути аргументовані відповідними доводами, належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами. Так як при відсутності тих чи інших доказів у суду не буде підстав приймати такі об-обставинами до уваги.

Саме на позивача покладається обов’язок довести свої позовні вимоги, а надто, що саме в інтересах позивача належним чином довести заявлений в позовній заяві розмір аліментів.

Так, до позовної заяви необхідно додати такі документи (в разі їх наявності):

– свідоцтво про шлюб;

– свідоцтво про народження;

– медична карта на дитину;

– довідки на дитину, рекомендації від лікарів;

– виписка за рахунком дитину;

– виписка по рахунку позивача (як підтвердження несплати аліментів);

– докази, що позивач не отримує коштів на дитину (відсутність надходжень на рахунок / карту, відсутність грошових переказів);

– всі наявні докази про стан здоров’я позивача;

– інформація щодо доходів (офіційних / неофіційних) відповідача, його офіційного працевлаштування;

– докази наявності у відповідача рухомого, нерухомого майна, грошових коштів, банківських рахунків;

– докази наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

– квитанції, чек, в яких чітко простежується здійснення витрат на дитину/дітей (їжа, одяг, ліки, таблетки, відвідування лікарень, лікарів та ін..) .

На відміну від стягнення аліментів у наказовому порядку, ви можете заявити в буквальному сенсі будь-який адекватний розмір аліментів, адже основне питання полягає в доказі необхідності стягнення саме такої суми.

При визначенні розміру аліментів, який підлягає стягненню суд звертає увагу на наступні моменти:

1. Позивачем повинна бути належним чином доведена і обґрунтована сума, яку він вимагає стягнути.
2. Розмір аліментів повинен бути необхідним і достатнім для забезпечення розвитку дитини.
3. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум для дитини встановлюється Законом про державний бюджет і щорічно зростає.
4. Суд не обмежується розміром доходу платника аліментів, якщо буде встановлено наявність у нього витрат, які перевищують його дохід, якщо він не доведе надходження грошових коштів для їх оплати.

Аліменти можуть бути визначені як у частці від доходу платника аліментів, так і в конкретній  грошовій сумі.

Як правило, якщо Вам відомо, що у відповідача є стабільний офіційний дохід, то більш правильно і вигідно буде визначати розмір аліментів у частці від його доходу.

Якщо ж офіційного доходу у платника аліментів немає, то розмір аліментів краще визначити в конкретній грошовій сумі. Причому такий розмір аліментів щорічно підлягає індексації через суд за відповідними заявами одержувача аліментів.

Крім основного розміру аліментів на дитину, можна також стягнути аліменти на додаткові витрати на дитину.

Підстави для стягнення додаткових витрат на дитину:

– розвиток творчих і фізичних здібностей дитини;

– хвороба;

– каліцтво та інші.

Щоб кожне з цих підстав мало значення в суді, необхідно підтверджувати їх відповідними доказами: довідки про хворобу, необхідність оздоровлення, рекомендації лікарів, довідки про відвідування різних гуртків, секцій, чеки, квитанції про здійснення витрат на дитину (зокрема , на їжу, на медикаменти, на відвідування лікарів, репетиторів, секцій, гуртків та ін.).

До того ж  питання стягнення додаткових витрат на дитину залежить саме від наявних доказів для цього.

Спори про стягнення аліментів розглядаються в порядку спрощеного позовного процесу. Це говорить про те, що термін розгляду позовної заяви в зазначеній категорії справ, не може перевищувати 60 днів з моменту відкриття провадження у справі.

Рішення про стягнення аліментів набуває чинності після закінчення 30-денного терміну на подачу апеляційної скарги на рішення суду, якщо скарга не була подана.

Важливо відзначити, що суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць, про що безпосередньо вказується в резолютивній частині судового рішення.