Знак для товарів і послуг, патенти, корисні моделі та ряд інших об’єктів інтелектуальної власності належать тільки Вам. Ніхто інший не має права без Вашої згоди на їх використання, а тим більше на порушення таких прав. Тому будь-яке використання прав інтелектуальної власності може бути захищене в судовому або адміністративному порядку.

Найбільш частими порушеннями прав інтелектуальної власності є: копіювання ТМ; використання патенту; маркування продукції або послуг Вашої ТМ або схожою; копіювання дизайнів; доменні спори; збір та розголошення комерційної таємниці та інші.

На порушення прав ІВ йдуть як в комерційних цілях і так і навмисно, тому дати гарантію того, що шляхом обміну листів (претензія-відповідь на претензію або зовсім ігнорування відповіді) спір буде вирішено гарантувати ніхто не зможе.

Однак, в понад 50% всіх випадків в нашій практиці вдалося практично повністю відновити права і порушення усувалися, оскільки для багатьох конкурентів небажані судові процеси з понесенням судових витрат, а також репутаційних втрати.

У площині захисту середнього і великого бізнесу від порушень дрібним бізнесом простіше оцінити недобросовісним конкурентам, що справа буде явно програною, а судові витрати будуть настільки значними, що перевищать усі «очікування» від використання чужих об’єктів інтелектуальної власності.

При неможливості вирішити мирним шляхом спір або ж якщо для його вирішення необхідно судове рішення (скасування свідоцтва, патенти та ін.), починаємо проведення судового способу захисту.

На підставі раніше зібраних доказів, отриманих відповідей, готуємо позовну заяву і подаємо її до суду, після чого активно беремо участь на кожному етапі і отримуємо рішення суду, яке, при необхідності, примусово виконуємо.

Одним їх способів захисту є подача відповідних скарг про порушення прав інтелектуальної власності в Антимонопольний комітет, який має широкі повноваження з пошуку, збору доказів та надання висновків з накладенням штрафних санкцій на порушників.

Обираючи цей спосіб захисту необхідно оцінити всі ризики і тимчасові рамки про-ведення розслідування і отримані висновки.

Залежно від способу захисту і відновлення прав, може йти мова як про примусове виконання рішеннь суду, так і про добровільне.

Рішення суду може бути немайнового характеру (скасування свідоцтва, принести вибачення, спростувати інформацію та ін.), А також майнового характеру (стягнення суми, в т.ч. на судові витрати).

Отримавши рішення суду, ми намагаємося провести переговори з опонентами про добровільне врегулювання, щоб отримати максимально швидке його виконання. В іншому випадку – за допомогою державного або приватного виконавця займаємося примусовим виконанням рішення суду.