Один з батьків може виїхати на територію іншої держави з дитиною на різних підставах, прямо передбачених законодавством України. 

До них можна віднести:

– згоду другого з подружжя; 

– наявність аліментної заборгованості; 

– запис про народження дитини як «мати-одиначка»; 

– якщо хтось з батьків іноземець; 

– за рішенням суду; 

-в разі інших випадків. 

Практика свідчить про те, що дитина разом з кожним з батьків залишають територію України законним шляхом, але не повертаються назад, оскільки початковий задум був спрямований на переїзд на ПМП в іншу країну. Очевидно, після неповернення дитини з-за кордону на його попереднє місце порушуються права іншого з батьків, а також дитини, тому передбачений судовий спосіб захисту прав та інтересів, ініціювання спору щодо повернення дитини з-за кордону. 

В першу чергу такий спосіб захисту на стадії судового розгляду полягає в належному виклику відповідача до суду, отримання висновку органу опіки відповідача та піклування, правильному формулюванні вимог в позовній заяві, щоб можна було безперешкодно в майбутньому виконати таке рішення суду. 

До судового спору необхідно підготуватися належним чином, зібрати пакет доказів, які будуть підтверджувати обґрунтування позову та дадуть можливість суду прийняти рішення на вашу користь. 

Відносно виклику відповідача:

– по-перше, повинна бути адреса реєстрації в Україні (або діюча, або остання, що відома); 

-по-друге, виклик може відбуватися через відповідні доручення суду через Міністерство юстиції України; 

– по-третє, виклик і участь може відбуватися шляхом відеоконференції. 

З урахуванням специфіки даної категорії справ, зазначеної вище необхідності явки відповідача, забезпечення вручення йому судової повістки, позову або ухвали про відкриття провадження, отримання висновку органу опіки та піклування, вважаю, необхідно розраховувати на терміни розгляду справи в межах не менше 5-6 місяців. 

Якщо буде проходити апеляційний розгляд, то до цих термінів необхідно додати ще  2-3 місяці. 

Судова практика в цих питаннях різноманітна, оскільки кожен спір індивідуальний, у кожного є свої нюанси, докази, і в кожному конкретному випадку розглядаються права та інтереси дитини.

  Всі рішення щодо виховання дитини приймаються батьками нарівні.  Права обох батьків стосовно  дитини абсолютно рівні, тому один з батьків не може повністю вирішувати питання щодо виховання дитини, вибору місця його проживання, дитячого садка, школи. 

Питання, які пов’язані з порушенням прав як будь-якого з батьків, так і дитини вирішуються судами на користь позивачів, якщо вони довели істинність порушення права, і вибрали правильний спосіб захисту.

Адвокат щодо вирішення сімейних питань відіграє важливу роль, оскільки він займається справою комплексно, і націлений на кінцевий бажаний результат – повернення дитини з-за кордону, вилучення його у одного з батьків, і визначення місця проживання у іншого з батьків. 

На цій стадії адвокат збирає докази, з’ясовує всі тонкощі та нюанси, законність виїзду закордон, законність знаходження там, при необхідності – їде в країну, де перебуває дитина, проводить там роботу (збирає інформацію, подає заяви, клопотання, веде переговори). 

Після збору всіх необхідних документів, доказів, формування правової позиції – готує позов до суду з усіма процесуальними документами (письмове опитування, клопотання, заяви) і подає його.

  Далі відбувається доведення позовних вимог в судових засіданнях, в якому безпосередню участь беруть: адвокат, позивач, свідки, за необхідності,  психолог, або інші особи. 

Після отримання рішення суду відбувається його виконання відповідачем, добровільне або примусове.

З питань вирішення сімейних спорів маю значний досвід, як в досягненні мети в веденні переговорів, так і в судовому захисту у різних справах, включаючи і повернення дитини з-за кордону. 

За таким категоріям справ регулярно проходжу підвищення кваліфікації, займаюся самоосвітою, оскільки необхідно максимально ефективно забезпечувати захист прав Клієнтів, так як від результативності дій залежить права та інтереси дитини.