У договорах конфіденційна інформація та особисті дані відрізняються за своїм характером та областю застосування. Конфіденційна інформація відноситься до будь-яких конфіденційних даних чи матеріалів, які мають велику вартість для їх власника та потребують захисту від розголошення третім особам. Зазвичай, це може бути комерційна та технічна інформація, що стосується бізнес-планів, винаходів, або процесів виробництва.

З іншого боку, особисті дані включають інформацію, яка ідентифікує або може ідентифікувати окрему особу, таку як ім’я, адреса, електронна пошта, номери телефонів тощо. Ці дані є особистими та підлягають спеціальним нормам захисту, зокрема застосуванню політик конфіденційності та захисту персональних даних.

Отже, конфіденційна інформація охоплює ширший спектр даних, включаючи технічну та комерційну інформацію, тоді як особисті дані стосуються інформації, що ідентифікує конкретну особу та потребує особливої уваги щодо захисту приватності.

NDA (Non-Disclosure Agreement) та NCA (Non-Compete Agreement) є двома різними видами юридичних угод, які використовуються для різних цілей у сфері бізнесу.

NDA, або угода про нерозголошення, встановлює конфіденційність між сторонами, які підписують угоду, щоб захистити конфіденційну інформацію або матеріали, які обмінюються між ними. Це дозволяє обом сторонам ділитися конфіденційною інформацією, забезпечуючи при цьому її захист від розголошення третім особам або конкурентам.

З іншого боку, NCA, або угода про неконкуренцію, обмежує або забороняє одну або обидві сторони від вступу в конкуренцію на ринку у певному регіоні або на певний період після закінчення співпраці. Це може включати заборону займатися певним видом бізнесу або працювати для конкурентів у визначеній географічній області на певний період після завершення угоди.

Хоча обидві угоди встановлюють певні обмеження та умови між сторонами, NDA забезпечує захист конфіденційної інформації, тоді як NCA регулює питання конкуренції після завершення угоди.

Терміни дії договорів коворкінгу і умови їх припинення можуть варіюватися залежно від конкретних умов кожної угоди та політики коворкінгового простору. Деякі з питань, з якими можна зіткнутися, включають наступне:

• Обмеження щодо термінів: Угода про користування коворкінгом може мати фіксований термін дії або може бути укладена на необмежений термін з правом розірвання у будь-який час.
• Порушення умов: Якщо користувач порушує умови угоди, коворкінг може мати право розірвати договір раніше за угодою або вжити інших заходів згідно з правилами, встановленими угодою.
• Випадкове припинення діяльності коворкінгу: Існує ризик того, що оператор коворкінгу може вирішити припинити свою діяльність, що може вплинути на користувачів, які мають угоди на користування приміщенням.
• Випадок банкрутства або інші фінансові проблеми: Якщо коворкінг стикається з фінансовими труднощами або банкрутством, це може вплинути на діючі угоди з користувачами.
• Порядок виїзду: Угода може визначати умови щодо порядку виїзду, повернення ключів або карт доступу, а також умови повернення будь-яких застав чи депозитів.
• Вирішення спорів: Угода може містити умови щодо вирішення спорів між сторонами, які можуть виникнути при припиненні договору.

З метою уникнення можливих проблем при припиненні договору коворкінгу, важливо уважно читати та розуміти умови угоди перед підписанням та, за потреби, звертатися за юридичною підтримкою.

Витік конфіденційної інформації або порушення захисту даних у коворкингах можуть статися через технічні помилки, недостатній контроль доступу та захист мережі, людські помилки, шахрайство або кібератаки. Для запобігання таким проблемам важливо встановлювати ефективні політики безпеки, надавати навчання з кібербезпеки та використовувати надійне програмне та апаратне забезпечення.

В разі порушення конфіденційності чи захисту даних у коворкінгу, відповідальність може лежати на власнику коворкінгу, операторі або відповідних працівниках, які мали прямий доступ до конфіденційної інформації. Адвокат може надати підтримку шляхом проведення юридичної оцінки ситуації, встановлення порушень і відповідальних осіб, а також розробки стратегії для мінімізації правових наслідків. Він також може допомогти у складанні документації для звітування перед контролюючими органами та представленні інтересів клієнта у суді, якщо ситуація досягла судового розгляду.