В Україні, відшкодування моральної та матеріальної шкоди є важливою практикою в галузі цивільного права. Цей процес передбачає відновлення прав та інтересів потерпілих, які зазнали морального чи фінансового збитку внаслідок дій або бездіяльності інших осіб або організацій. Відшкодування моральної шкоди орієнтується на компенсацію психологічних травм, емоційного страждання, а також на відновлення порушеної репутації, гідності та честі постраждалих. З іншого боку, відшкодування матеріальної шкоди спрямоване на відновлення фінансових збитків, що включають майнові втрати, втрати доходів, витрати на лікування та інші економічні наслідки, які виникли через неправомірні дії третіх осіб. Судова практика встановлює критерії та процедури визначення обсягу компенсації, який враховується з урахуванням всіх обставин справи, в тому числі характеру, тяжкості та тривалості завданих збитків.

Розміри на відшкодування моральної та матеріальної шкоди можуть варіювати в залежності від конкретних обставин справи, а також від рішення суду. Для визначення розміру компенсації моральної шкоди суди зазвичай враховують ступінь страждань, втрату репутації, гідності та честі потерпілого. Щодо відшкодування матеріальної шкоди, суди беруть до уваги фактичні збитки, які були понесені потерпілим у результаті правопорушення, такі як вартість майна, втрати доходів, медичні витрати та інші економічні наслідки.

Визначення розмірів компенсації є індивідуальним для кожного конкретного випадку і здійснюється на підставі доказів, представлених сторонами справи під час судового розгляду. Окремі судові рішення можуть встановлювати конкретні суми компенсації, що підлягають виплаті потерпілому, з урахуванням всіх обставин справи та вимог справедливості.

Згідно зі статтею 127 Кримінального Процесуального Кодексу України, право на відшкодування завданих збитків мають підозрюваний або обвинувачений, а також будь-яка інша фізична чи юридична особа за їхньою згодою. Тобто, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення і стала підозрюваним чи обвинуваченим, може бути зобов’язана відшкодувати завдані збитки потерпілому, територіальній громаді чи державі на підставі цієї статті.

Так, у деяких випадках суд може вирішити, що сторона, яка вчинила порушення, повинна відшкодувати витрати на юридичну допомогу іншої сторони. Це може стосуватися ситуацій, коли порушник був причиною правових конфліктів або порушень, і інша сторона була змушена звернутися до юридичних послуг для захисту своїх прав та інтересів. У таких випадках суд може призначити компенсацію витрат на юридичну допомогу як частину загальної компенсації, яку повинна сплатити сторона, винна у порушенні.

Проте вирішення про відшкодування витрат на юридичну допомогу зазвичай залежить від конкретних обставин кожного окремого судового рішення і вимагає детального аналізу ситуації та відповідного обґрунтування витрат, які були понесені.