Відступлення права вимоги – це юридична процедура, за якої кредитор передає своє право на стягнення боргу іншій особі або організації. Це означає, що новий власник цього права стає новим кредитором і має право вимагати повернення боргу від боржника з усіма супутніми правами та обов’язками, що супроводжують цю вимогу. У таких випадках можуть застосовуватися різні юридичні механізми, включаючи укладення цесії або інших відповідних документів.

Існує кілька способів заміни кредитора в рамках юридичних відносин, включаючи:

• Цесія: Цесія є основним способом передачі права на вимогу. В цьому випадку кредитор (цедент) передає своє право на стягнення боргу іншій особі (цесіонар), що стає новим кредитором. Ця процедура вимагає відповідного письмового документа.
• Асигнування: Асигнування також використовується для передачі права на вимогу з одного кредитора на іншого. Воно може включати передачу як самої вимоги, так і всіх супутніх прав, обов’язків і привілеїв.
• Передача за домовленістю сторін: Кредитори можуть встановити угоду щодо передачі права на стягнення без застосування формальних процедур цесії або асигнування. Однак у таких випадках можуть бути важливі деталі і умови, які регулюють таку передачу.
• Правовий перехід через спадщину: У разі смерті кредитора його права та обов’язки можуть бути передані спадкоємцям згідно зі спадковим законодавством.
• Фінансова реструктуризація: В деяких випадках заміна кредитора може відбутися через фінансову реструктуризацію, таку як процедури банкрутства, амортизації боргу або інші подібні фінансові угоди, які впливають на права кредиторів.

При передачі зобов’язання на нового кредитора у рамках цесії або асигнування, він отримує право на вимогу повного повернення боргу з усіма включеними процентами та платежами.Новий кредитор також отримує право здійснювати всі дії, пов’язані зі стягненням боргу, включаючи судові процедури, якщо це необхідно. Він отримує право на отримання інформації про стан боргу, таку як історія платежів, умови угоди та будь-які інші відомості, що стосуються зобов’язання.

Новий кредитор може також використовувати всі права, які були у попереднього кредитора, пов’язані з забезпеченням боргу або іншими додатковими умовами угоди.

Включаючи всі права, які випливають з вихідного кредитора, новий кредитор також приймає на себе всі обов’язки, які випливають з угоди, що стосуються зобов’язання.

Українське законодавство передбачає певний порядок заміни кредитора в рамках зобов’язань, зокрема:

• У разі цесії або асигнування кредитор повинен підготувати відповідний письмовий документ, що підтверджує передачу права на вимогу до боржника.
• Документ, що підтверджує цесію або асигнування, має бути підписаний обома сторонами – попереднім та новим кредитором – і може потребувати нотаріального посвідчення.
• При цесії або асигнуванні боржник також повинен бути повідомлений про зміну кредитора і отримати відповідні документи, які підтверджують цю зміну.
• У випадку фінансової реструктуризації, такої як процедури банкрутства, процедури здійснюються відповідно до вимог законодавства, що регулює банкрутство та фінансову діяльність.

Важливо дотримуватися умов, встановлених законодавством України щодо передачі прав та обов’язків у контексті заміни кредитора в рамках зобов’язань, щоб уникнути правових проблем та конфліктів. Деталізований порядок може бути визначений цивільним кодексом України та іншими відповідними нормативними актами.

Переведення боргу може бути необхідним для зміни умов погашення зобов’язання або для вирішення фінансових проблем кредитора. Цей процес може також включати реструктуризацію фінансових зобов’язань, що дозволяє сторонам угоди знайти спільне рішення щодо умов погашення боргу. Крім того, переведення боргу може сприяти уникненню судових суперечок та сприяти збереженню ділових відносин між сторонами.

Для цього важливо укладати договір переведення боргу, який є письмовою угодою між попереднім кредитором (цедентом) та новим кредитором (цесіонаром) і містить такі основні елементи:

• Ідентифікацію сторін: Угода містить інформацію про обидві сторони, включаючи їх повні імена, адреси та ідентифікаційні дані.
• Предмет угоди: Визначаються умови та процедури переведення боргу, включаючи суму боргу, строк погашення, процентні ставки, а також будь-які інші умови, пов’язані з зобов’язанням.
• Умови виконання: Угода може містити умови щодо забезпечення виконання угоди, включаючи механізми контролю за виконанням зобов’язання та вирішення можливих конфліктів.
• Відповідальність сторін: Угода може включати відомості щодо відповідальності сторін у разі невиконання умов угоди або порушення умов.
• Підписи сторін: Договір має бути підписаний обома сторонами і може потребувати нотаріального посвідчення відповідно до вимог законодавства.

Цей договір укладається між кредиторами, тобто між особою, яка передає борг (цедентом), та особою, яка його приймає (цесіонаром). У разі необхідності адвокати або інші юридичні представники можуть брати участь у підготовці та укладенні цього договору.

Укладання договору переведення боргу може мати податкові наслідки для сторін угоди. Основні з них, які можуть виникнути, включають:

• Податок на додану вартість (ПДВ): В деяких випадках переведення боргу може підлягати оподаткуванню ПДВ, залежно від конкретних обставин угоди та статусу сторін.
• Податок на прибуток підприємств (ППП): При отриманні доходів від переведення боргу учасниками угоди може бути обкладено податок на прибуток підприємств згідно з податковим законодавством України.
• Податок на нерухомість: Якщо угода про переведення боргу супроводжується передачею нерухомого майна, то це також може мати податкові наслідки у формі оподаткування податком на нерухомість.
• Податок на доходи фізичних осіб: Фізичні особи, що беруть участь у переведенні боргу і отримують доходи від цієї операції, також можуть підлягати оподаткуванню відповідно до податкового законодавства.

Для уникнення непередбачених податкових наслідків рекомендується консультуватися з фахівцями з податкового права або податковими консультантами, які можуть надати детальну консультацію щодо конкретних обставин переведення боргу і податкових наслідків, пов’язаних з цією операцією.