Спори за договорами — це правові суперечки та конфлікти, які виникають між сторонами у зв’язку з укладеними між ними угодами або контрактами, що можуть стосуватися виконання чи невиконання умов, розірвання, зміни чи іншої інтерпретації договору.

Спори можуть виникати у зв’язку з різноманітними типами договорів. Це можуть бути:

• Договори купівлі-продажу.
• Договори надання послуг.
• Договори оренди.
• Договори підряду.
• Договори поставки товарів або послуг.
• Договори позики або кредиту.
• Договори франчайзингу.
• Договори перевезення та логістики.
• Договори страхування.
• Договори зберігання та складські договори.

І це лише декілька прикладів договорів, які можуть стати причиною юридичних спорів.

В Україні спори за договорами можуть бути вирішені як досудовими, так і судовими шляхами.

 Досудове вирішення спорів може включати такі методи, як перемовини, медіація, консультації юристів та за допомогою Третейського суду. Також це може бути звернення зі скаргою до органу державної влади, місцевого самоврядування тощо або працівники підприємств можуть звернутися до комісії по трудовим спорам для розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях.

Судовий розгляд спору передбачає вирішення суперечки в суді шляхом розгляду справи відповідно до встановленої процедури, доказів та застосування відповідних законодавчих норм.

Це може бути суд загальної юрисдикції або адміністративний суд, який розглядає питання, пов’язані з справою. Важливо пам’ятати, що для участі у судовому процесі необхідно сплатити судовий збір та покрити витрати, пов’язані з проведенням судового розгляду. Строки для початку та завершення розгляду справи судом встановлює законодавство. Слід зауважити, що судове рішення іноді може не бути вигідним для позивача.

Для вирішення спору адвокату може знадобитися наступна документація:

• Копія договору, який став підставою для спору.
• Будь-які додаткові угоди чи документи, що можуть мати відношення до спору.
• Всі документи, що підтверджують виконання чи невиконання умов договору обома сторонами.
• Листування або інші комунікації, які можуть підтвердити діалог між сторонами.
• Будь-які докази або свідчення, які підтверджують твердження сторін у справі.